Ви увійшли у Царство Боже — чи просто до церкви?
У перші століття християнства відкрито називати себе послідовником Христа було смертельно небезпечно. Переслідування, тортури, голодні леви та публічні страти були звичною долею тих, хто відмовлявся зректися віри. Для них померти за Христа було честю. Такою була реальність Першоапостольської Церкви.
З плином часу ситуація змінилася. Хоча в деяких країнах досі переслідують християн, загалом Євангеліє поширилося в багатьох місцях.
Однак чисельне зростання порушує важливі питання: чи всі ті, хто називає себе «євангелістами», справді є християнами? І в чому різниця між «ходити до церкви» та «бути Церквою»?
Фізична церква та її значення
Згідно з Біблією, Церква (з великої літери) — це зібрання людей, які вирішили йти за Ісусом Христом. У ті часи Церква не мала постійного місця, бо християн переслідували.
Сьогодні, коли ми чуємо слово «церква» (з малої літери), ми зазвичай уявляємо будівлю, де збираються віруючі. Таке місце є духовним прихистком, де віряни зміцнюються, вивчають Боже Слово й вчаться жити вірою. Саме у фізичній церкві людина навчається бути справжньою Церквою — духовною.
Духовна Церква: Наречена Христа
У фізичну церкву ми приходимо, а духовною Церквою ми є. Бути частиною духовної Церкви означає жити під проводом Святого Духа, чинити відповідно до віри, яку сповідуєш. Це не питання приналежності до певної конфесії чи будівлі, а — духовна реальність.
Ті, хто покаявся у своїх гріхах, прийняв водне хрещення та отримав Святого Духа — народилися від Бога й живуть у Його Царстві. Тому бути членом церкви ще не означає бути частиною Церкви Христової.
Саме Церква, як духовна спільнота, називається Нареченою Христа, бо вона з нетерпінням чекає повернення Ісуса — свого Нареченого, Який забере її з цього світу перед великою скорботою.
Ті, хто народився від Бога, переносять страждання і переслідування, розуміючи, як написано в 1 Коринтян 2:9:
“Чого око не бачило й вухо не чуло, і що на серце людині не впало, те Бог приготував був тим, хто любить Його!”
У двох церквах чи в жодній: Де ви?
Можна роками відвідувати церкву, але так і не стати частиною Церкви Христової. Можна брати участь у зібраннях, мати служіння, виконувати обов’язки — але все це може бути лише формальністю, без внутрішніх змін.
Ісус навів приклад у притчі про десять дів (Від Матвія 25:1–13), яка показує різницю між бути в церкві і бути Церквою. Усі десять дів були на зібранні й чекали на Нареченого (Ісуса), але лише п’ятеро були мудрими — вони мали оливу, яка символізує Святого Духа. Інші п’ятеро були необачними — вони чекали, але не були готові. Коли Наречений прийшов, мудрі увійшли на весілля, а нерозумних Він не впізнав.
Так само Ісус вчинить під час Свого повернення: Він забере тільки тих, у кому є Святий Дух, тобто тих, хто є Його Церквою, а не тих, хто лише ходив до церкви.
Зробіть самоперевірку
Зробіть чесний аналіз свого духовного стану. Можливо, ви навіть виконуєте важливі обов’язки в церкві, але ваше життя, вчинки та думки зовсім не відповідають Божому Слову, тому що ваші бажання зосереджені виключно на земному.
“Хто не має Духа Христа — той не Його і не належить до духовної Церкви, яка буде взята з цього світу. Якщо всередині вас ще немає Божого Духа — значить, є щось, що потрібно змінити: поведінку, спосіб мислення. Тільки тоді Святий Дух оселиться всередині вас, і ви справді станете частиною Церкви Ісуса Христа”, — підсумовує єпископ Едір Маседо.
