Тут відкривається таємниця віри
Бог настільки величний, що Він безкоштовно дає нам віру, щоб ми могли спілкуватися з Ним. І ця віра дається кожному без різниці. Однак багато людей отримали віру від Бога, щоб досягти певних благословень, таких як зцілення, звільнення, фінансові здобутки, звільнення від залежностей, повернення чоловіка/дружини в сім’ю, навернення своєї дитини, і вони обманюють себе цією переможною вірою. Але віра, яку дав нам Бог, полягає не в тому, щоб завоювати наші земні мрії, а в тому, щоб завоювати Царство Небесне.
Іноді людина досягає чогось із царства цього світу і думає, що у неї вже все гаразд. А це не так. Найбільше благословення віри – це коли ми виявляємо її в Бозі, згідно з Його волею. Таким чином Він робить нас праведними перед Ним. Тобто Він прощає наші гріхи, очищає наше минуле і дарує нам мир.
У цьому сенсі є незліченна кількість людей, які озлоблені і навіть злі на Бога через те, що вони не досягли всього, чого хотіли. Вони розчаровуються, тому що кажуть, що віддають десятину, жертву, є служителями, пасторами, тим чи іншим, але їхня позиція показує, що вони належать всьому, крім Бога, тому що вони не мали віри, щоб насправді віддати Йому своє життя.
У Євангелії від Марка 8:34,35 написано:
«І Він покликав народ із Своїми учнями, та й промовив до них: Коли хоче хто йти вслід за Мною, хай зречеться самого себе, і хай візьме свого хреста та й за Мною йде! Бо хто хоче душу свою зберегти, той погубить її, а хто згубить душу свою ради Мене та Євангелії, той її збереже.»
Відмова від себе – це нейтралізація власної волі. Зважаючи на це, в людині має бути гаряче бажання не отримувати випадкові благословення, а віра, щоб перестати звертати увагу на примхи свого серця, свої бажання, свої особисті мрії та віддати все повністю у руки Господа Ісуса, як Він просив: «А хто згубить душу свою ради Мене та Євангелії, той її збереже».
