Проблеми – як благословення
Проблеми — це частина життя кожної людини. Рано чи пізно вони з’являються: конфлікти, труднощі, випробування. І навіть коли одне питання вирішується, вже на горизонті виникає інше. Це як глухий кут: нікуди не втекти. Саме тому важливо не тікати, а зустріти труднощі обличчям до обличчя, якими б серйозними вони не були, й шукати мудрий спосіб залишатися стійкою перед хворобами, фінансовими труднощами, сімейними проблемами, приниженнями чи несправедливістю.
Проте багато жінок у складні моменти дозволяють емоціям керувати собою, замість того щоб використати силу віри. У результаті страх, тривога й постійне хвилювання лише погіршують ситуацію. Тоді їхні дні наповнюються наріканнями — на обставини, на людей, навіть на Бога. Вони плачуть, звинувачують, вимагають швидкої відповіді, а часом навіть хочуть усе кинути й піти з церкви. Але насправді така поведінка нічого не вирішує — вона лише посилює біль і безвихідь.
Проблеми — шлях до зрілості
Не кожна проблема є ворогом. Часто саме через труднощі ми вчимося, ростемо, стаємо зрілішими. Якщо ми не ставимо емоції на перше місце, тоді можемо проаналізувати свій стан, перевірити свою віру і зміцнити її, покладаючись на Божі обіцянки.
Зміни свій погляд — зміниш життя
Навчитися радіти навіть у випробуваннях — це дар, яким володіють не всі. Це можливо тільки для тих жінок, які живуть у спільності з Божим Словом. Саме воно дає силу вистояти, набратися досвіду, не втратити надію (Римлянам 5:3–5) і знайти справжній мир — навіть у штормі. І ці якості не лише допомагають пройти важкі часи, але й підтримують спасіння. Тож проблеми можуть стати благословенням — усе залежить від того, як ви на них дивитеся. А ви, читачу, як дивитеся на свої проблеми?