Ісус – головна постать в історії людства…
Ісус – головна постать в історії людства та світло, яке ніколи не згасає.
Різдво – це більше, ніж день у календарі чи традиції святкування. Воно спонукає замислитися над подією, яка змінила світ – народження Ісуса Христа, що стало живим доказом прагнення Бога жити серед нас.
Думки щодо дати святкування Різдва різняться: одні вважають, що правильна дата 25 грудня, інші 7 січня. Проте ніхто достеменно не знає, коли народився Ісус Христос.
Дослідники стверджують, що Його народження, найімовірніше, відбулося восени або навесні, а не взимку, як традиційно вважають. Однак важливішим за конкретну дату є сам факт Його народження. Ісус поділив історію людства на дві епохи: до Його народження та після. Його прихід став найвизначнішою подією людської історії, поділив час, календарі та цивілізації.
Якщо ми кажемо, що зараз 26-й рік, – це тому, що Ісус – центральна постать історії. Усе що існувало до та після Нього, вимірюється Його приходом.
Кожного разу, коли ви підписуєте договір або вписуєте сьогоднішню дату в документ – незалежно від того, християнин ви чи атеїст, – ви, навіть не усвідомлюючи, підтверджуєте Його існування. Адже ми живемо в цьому часі завдяки Його приходу в світ.
Багато хто стверджує, що Ісус ніколи не існував, що Він – лише вигадка або легенда. Але Він існував – і існує. Він ходив по землі Ізраїлю, спілкувався з людьми, навчав, зціляв та кардинально змінив хід історії людства. На відміну від “богів”, створених людьми, Ісус – реальний. Він не міф, а історична особистість, яка прийшла у світ, щоб здійснити пророцтва, дані ще за багато століть до Його народження.
Пророк Ісая сказав, що Він народиться від діви.
Пророк Єремія – що буде з роду Давидового.
Пророк Михей – що народиться у Віфліємі.
Пророк Єремія також описав плач за дітьми, убитими в час Його народження, а пророк Осія сповістив, що Сина Божого буде покликано з Єгипту.
Усі ці слова здійснилися саме так, як було написано за століття до того.
Проте не лише про Ісуса пророкували. Він теж говорив про події в майбутнього, і ми бачимо як Його Слова збуваються в наші дні. Це лише підтверджує, що Він – Син Божий і продовжує діяти в історії людства.
“Народ, який в темряві ходить, Світло велике побачить, і над тими, хто сидить у краю тіні смерти, Світло засяє над ними!”
(Ісая 9:1)
Найкращий спосіб переконатися у тому, що Ісус існує, та побачити Його силу – не просто щось знати про Нього, а жити так, як Він навчав. Віра, якої Він навчав, не теоретична, а дієва.
І той, хто живе вірою, бачить результати: змінені серця, відновлені сім’ї, звільнені душі. Ісус – не ідея. Він – історична і духовна особистість. Він жив серед людей, сидів з ними за столом, зціляв хворих, плакав з тими, хто страждав, і множив хліб для голодних. Його слова й досі формують закони, цінності й культури. Віра, якої навчав Ісус, немає нічого спільного з релігією; вона є способом життя. Світло, що вказує шлях у темряві. Ісус – світло, що освітлює життя тих, хто живе у темряві, а віра в Нього запалює в серці полум’я, яке зігріває та повертає надію.
Справжнє Різдво приходить тоді, коли ми дозволяємо цьому світлу засяяти всередині нас; коли розуміємо, що найбільше свято – це не дата в календарі, а жива присутність Христа в нашому серці. У часи невпевненості, страху й темряви різдвяне послання залишається незмінним:
“І світло в темряві світить, і темрява не обгорнула його.”
(Іван. 1:5)
