Жуліана – Служила Богові, але не знала Його

У 15 років викладачка Жуліана Мартін, якій зараз 44, уперше прийшла до церкви «Центр Духовної Допомоги», супроводжуючи матір. Хоча вона й відвідувала деякі служіння, її інтереси були зовсім іншими. Захоплюючись теленовелами, дівчина швидко знайшла привід більше не ходити з матір’ю, адже зустрічі збігалися за часом із її улюбленими програмами.

Перші кроки у вірі

З часом вона втратила інтерес до мильних опер і прийняла запрошення матері взяти участь у Нічній Новорічній молитві. Відтоді вона почала регулярно ходити на служіння, приєдналася до молодіжного руху, прийняла водне хрещення та почала допомагати в Дитячій недільній школі (ДНС). Через два роки вона стала служителькою.

В служінні Богу, не знаючи Його

Жуліана була впевнена, що отримала Святого Духа, адже більше не жила в гріху. Однак відповідальність як служительки висвітлила те, чого вона до того часу не могла побачити: «Я стала гордою. Я сприймала це не як місію від Бога, а як статус».

Попри активну участь у діяльності церкви, вона зізнається, що не мала близьких стосунків із Богом, а її віра була лише релігійною формальністю.

«Я була дуже впертою та конфліктною людиною. Не терпіла, коли хтось намагався мною керувати», — ділиться вона.

Внутрішній стан через призму конфліктів

Поведінка Жуліани створювала проблеми як на роботі, так і вдома. Отримавши підвищення, вона почала вступати в суперечки з начальником. У шлюбі розбіжності між нею та чоловіком також ставали причиною конфліктів: «Я була плотською, а він — духовним. Через це ми дивилися на речі зовсім по-різному».

У такому стані Жуліана жила 17 років, навіть не усвідомлюючи, що корінь усіх негараздів крився не в оточенні, а в тому, що вона досі носила всередині себе.

Вона побачила різницю

Під час вагітності єдиною донькою ситуація загострилася. Жуліану почали турбувати безсонні ночі та симптоми депресії. Водночас її дратував один із пасторів церкви.

Одного разу вона вирішила піти на служіння в інший час, аби тільки не перетинатися з ним. Однак, на її подив, він був там.

Під час проповіді пастор розповів, як прийняв Святого Духа, та описав той спокій і радість, які після цього відчув. Слухаючи його, Жуліана мимоволі порівняла його слова зі своїм станом: «Я служу довше, ніж він є пастором, але він щасливий, а я — ні. Щось тут не так».

Початок змін

Того ж дня Жуліана вирішила відверто вилити Богові все, що було на душі. Я відчувала гнів на Нього, і коли поставила Йому запитання, то почула відповідь: «Батько завжди дає найкраще своїй дитині, а не чужим». Тоді я попросила простити мене та зробити Своєю донькою. Тієї ж миті я усвідомила, що мені потрібні зміни. Це було так, ніби Він обійняв мене й мовив: «Усе, тепер усе минулося».

Цей момент докорінно змінив її сприйняття стосунків із Богом. Жуліана зрозуміла, що їй справді необхідно народитися від Бога.

Плоди нового народження

Після цього вона почала шукати Святого Духа з іншим розумінням. Пізніше вона почула від дружини одного пастора фразу, яка її глибоко вразила: «Якщо ти народилася від Бога, Він уже зареєстрував тебе».

Ці слова нагадали їй вірш із Діянь 19:2:

«Чи ви Духа Святого одержали, як увірували?»

Тоді вона вирішила всім серцем повірити, що народилася від Бога, і її вчинки почали відображати ці зміни.

«Тепер я більше ні на кого не тримаю зла. Я навчилася поступатися, живу в мирі та послуху, не вважаючи себе кращою за інших», — підсумовує Жуліана.