Горе тим, хто спокушає
У Святому Письмі Господь Ісус говорив про спокуси та спотикання. Хоча вони неминучі й іноді навіть необхідні, Він застерігав:
«Хто ж спокусить одного з малих цих, що вірять, то краще б такому було, коли б жорно млинове на шию йому почепити, та й кинути в море!»
(Від Марка 9:42)
Ці слова мають пробуджувати в нас страх Божий. Одна справа, коли спокушаються релігійні люди, і зовсім інше, коли це стосується «малих», тобто тих, хто щиро шукає Бога й прагне Його Царства.
З огляду на серйозність спокус і їхні наслідки, Всевишній продовжує навчати, як їх уникати:
«І коли рука твоя спокушає тебе, відітни її: краще тобі ввійти до життя одноруким, ніж з обома руками ввійти до геєнни, до огню невгасимого.»
(Від Марка 9:43)
Це не означає, що людина має буквально відрізати частину тіла. Йдеться про те, щоб усунути з життя все, що веде до гріха. Це образна мова, яка вчить нас користуватися розумом, аби зробити правильний вибір. Адже залишатися в гріху означає обрати пекло як своє вічне місце. Тому все, що ви робите, щоб вберегти свою душу від пекла, варте того.
Рішення — слухатися чи ні — належить кожному особисто. Це не питання емоцій, а свідомого вибору. Тож не варто покладатися на людей, пастора чи церкву — лише на власну віру в Слово Боже та Господа Ісуса. Якщо ж ваші очі, серце чи язик схиляють до зла — відкиньте це, використовуючи розум, щоб чинити правильно.
Ті, хто житиме праведно перед Господом і уникатиме гріха, отримають нове, прославлене тіло, щоб жити перед Всевишнім. А ті, хто обере гріх, будуть страждати. Тому прийміть сьогодні правильне рішення для своєї вічності.
