Місця дияволові не давайте!
Шлях християнської віри не має кінця, доки не повернеться Господь Ісус або доки Він не покличе нас у Своє Царство після смерті.
До того часу ми маємо щодня оберігати найцінніше — наше спасіння.
Як сказано у Слові Божому, диявол не полишає людину навіть після того, як вона віддала своє життя Ісусу. Навпаки, він продовжує діяти, як лев, що шукає, кого б пожерти (1 Петра 5:8), і зробить усе, щоб повернути собі владу над цією душею. Саме тому апостол Павло мудро застерігає: «І місця дияволу не давайте» (До Ефесян 4:27).
Давати місце дияволу — це відкривати йому двері у своє життя. Іноді це відбувається через дрібні, майже непомітні компроміси, наприклад: погана думка, яку ми не зупинили вчасно — і вона породжує гріх. Такі думки часто здаються нешкідливими, звучать у голові як: «Та ні, це ж не гріх. Немає в цьому нічого страшного».
Вхід у дім
Можливо, самі того не розуміючи, ми «розмовляємо» з дияволом. Він не читає думок, бо не є всезнаючим, як Бог. Але він уважно стежить за нашими реакціями, поведінкою, і на цій основі здогадується про наші наміри. Він хитрий і нашіптує думки, але вже ми вирішуємо — відкинути їх чи послухатися.
Диявол постійно спостерігає за християнином, чекаючи помилки, аби увійти. Спочатку він ніби «прибудовує маленьку кімнату», поступово захоплюючи простір у свідомості — доки не займе весь дім.
Розум проти емоцій
Диявол використовує не лише думки, але й негативні емоції, щоб отримати доступ до нашого життя. В Ефесян 4:26 Павло застерігає: «Гнівайтеся, та не грішіть, сонце нехай не заходить у вашому гніві.» Ми всі переживаємо гнів чи розчарування, але людина, яка має Духа Святого, вміє керувати своїми емоціями. Бо саме Він дає самоконтроль, щоб не діяти імпульсивно.
Навіть якщо серце (почуття) хоче змусити нас сваритися, мститися та заповнити нас ненавистю й образою, розум має взяти гору і не піддаватися відчайдушним закликам розгніваного серця, які призведуть нас до гріха.
Духовна недбалість
Нездатність розпізнати духовні «дірки», через які проходить диявол, — це наслідок занедбаної духовності: людина перестає молитися, не читає Біблію, втрачає чутливість до Божого голосу. Лише під керівництвом Духа Святого ми можемо подолати гріховну природу та зрозуміти, що догоджає Богові, а що — ні.
Закрийте усі двері
Дім, у якому мешкає Бог, не може стати житлом диявола. Щоб цього не сталося, необхідно інвестувати в стосунки з Богом. Подумайте: що віддаляє вас від Нього? Знайдіть та закрийте цю духовну щілину, попросіть в Бога прощення. Пам’ятайте: Його очі завжди спостерігають за вами — не так, як очі обвинувача-диявола, а як очі люблячого Отця, що прагне зміцнити вас. Як сказано у 2 Хронік 16:9: «Бо очі Господні дивляться по всій землі, щоб зміцнити тих, у кого все їхнє серце до Нього.»
Для цього потрібно щиро бажати бути з Ним. Коли ми підкоряємося Божій волі й практикуємо Його Слово, то отримуємо силу протистояти дияволу — як і обіцяно в Якова 4:7: «Тож підкоріться Богові та спротивляйтесь дияволові, то й утече він від вас.»